Попіл
На життєвім шляху, терновім, Одного разу побачиш і ти Дивний сріблястий попіл, Що летить із древніх світил, З тих, що були тобі колись Дороговказом і взірцем, Що кричали тобі — "Борись!". Тепер настав їм кінець. Вони вже згоріли дотла, Розсипались на дрібний попіл. І посипана ним голова Не в змозі думати, "все потім". І без зірок тих далеких Наступає темрява підла Та завдання нове із нелегких, Почнеться довгая битва Між тобою, простим і невинним, Як той агнець божий, І монстром, здатним вбити, Вічно жадним до крові. Він забиратиме знову і знову Тебе у мертвий смуток, А ти рань його тяжко в бою І боронися далі мужньо. Та впаде він врешті решт Бездиханним, мертвим тілом, А тебе чекатиме вже Нових зірок ясне світло.
2023-09-06 06:08:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5363
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2883