Oh that word! - MAKEUP

STELLA RAYMOND

I hear this word a thousand times a day, I see this word a thousand times a day, In the notifications on my phone, What, asking for which word this is? It is none other than the word MAKE UP. I don't like this word at all Because The word itself proves it is fake, Why? Because it means that you Manage to hide the original matter By putting on artificial things. Why can't people be naturally beautiful? What is the need of putting makeup? According to me make up acts just like A burden on ones face. AT LAST I JUST WANT TO SAY ONE THING-- ~~SMILE ACTS AS A MAKEUP ON ANY GIRL'S FACE~~

2019-12-18 12:22:34

18

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

STELLA RAYMOND

@HAZEL GRACE what?😰

Відповісти

2019-12-23 08:04:30

2

HAZEL GRACE

@STELLA RAYMOND Jenova is getting all the attentions....😉

Відповісти

2019-12-23 14:20:17

2

STELLA RAYMOND

@HAZEL GRACE what do u mean? I give u attention too.😉😉

Відповісти

2020-01-04 09:34:48

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11353

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3171