Past
She had such a great personality. She was loyal. She was just. She was exuberant As well as A powerful enemy(not for me). She is creative. She was charming, But could just be that fiery woman In the blink of an eye. She was the one who would Always stand beside me In all circumstances. She was the only one Who would always Be my only support. She was the only one Who would always bring out Her helping hand, first. She was flamboyant. Her nature displayed her Ebullience. She could always be my store room. The store room of all my thoughts, Good and bad. I poured in my feelings into her. She could just understand me The best. But today, I am In front of her tomb, Crying a mournful cry And weeping bitterly Over this grief, Her very sad death. She doesn't deserve the burial ground. She just doesn't. I just can't believe this happened. But She left to her heavenly abode. And this day, Will be my darkest day. #TSA2020 ******
2020-04-01 19:34:05
36
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Andra Stars
It's a sad but very beautiful poem
Відповісти
2020-04-06 15:27:02
1
STELLA RAYMOND
@Andra Stars yeah. Thank you. ❤️
Відповісти
2020-04-06 15:38:24
2
STELLA RAYMOND
@Black Hole imaginary poem.... fictionary kinda. 😔
Відповісти
2020-04-06 15:39:08
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9161