Past
She had such a great personality. She was loyal. She was just. She was exuberant As well as A powerful enemy(not for me). She is creative. She was charming, But could just be that fiery woman In the blink of an eye. She was the one who would Always stand beside me In all circumstances. She was the only one Who would always Be my only support. She was the only one Who would always bring out Her helping hand, first. She was flamboyant. Her nature displayed her Ebullience. She could always be my store room. The store room of all my thoughts, Good and bad. I poured in my feelings into her. She could just understand me The best. But today, I am In front of her tomb, Crying a mournful cry And weeping bitterly Over this grief, Her very sad death. She doesn't deserve the burial ground. She just doesn't. I just can't believe this happened. But She left to her heavenly abode. And this day, Will be my darkest day. #TSA2020 ******
2020-04-01 19:34:05
36
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Andra Stars
It's a sad but very beautiful poem
Відповісти
2020-04-06 15:27:02
1
STELLA RAYMOND
@Andra Stars yeah. Thank you. ❤️
Відповісти
2020-04-06 15:38:24
2
STELLA RAYMOND
@Black Hole imaginary poem.... fictionary kinda. 😔
Відповісти
2020-04-06 15:39:08
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3188
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10916