PISTANTHROPHOBIA

STELLA RAYMOND

After all That you Have done To me Or With me I feel Ashamed. . . I fear trusting you. I feel that maybe again, again You will not keep up my trust For you. Maybe you are not capable of my Trust. . . I have understood that, TRUST Matters a lot in my life. And when you break that trust, It hurts me. And that is the reason, Why today I am being accompanied by The fear of trust: Pistanthrophobia. . . Again a lie and then, COLLAPSE. **************************

2020-03-20 06:39:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

STELLA RAYMOND

thank you very much. Means a lot.❣️

Відповісти

2020-03-20 15:34:55

Mysterious

I can totally relate to this one....because I face the same dear every day....I have a hard time trusting anyone .......a beautiful piece and I'm glad I read it😘😘😘

Відповісти

2020-03-22 16:00:13

STELLA RAYMOND

@Mysterious thank you. Glad you liked it. 💕

Відповісти

2020-03-22 16:03:15

Інші вірші поета

SILENCE AND SMILE Overpower Forever 15)Tradition & Woman

Інші поети

Oh Sana

@hanine_writer

Natalochka

@Nata_Natochka

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16708

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2339