Somebody special

STELLA RAYMOND

You are the friend of day and night Together we are a symphony So when I need your help I don't need to speak Cause you are in my heart..... You know I believe in you because A friend is a precious jewel. This is a challenge You can be so rough baby Together we are fine fine fine and hold on to we can The game is getting tough and we gonna have some fun You can jump as high as you can And if you fall I am always there to catch you. You are the friend of day and night Together we are a symphony So when I need your help I don't need to speak Cause you are in my heart..... You know I believe in you because A friend is a precious jewel. DON'T LOOSE HOPE FOR TOGETHER WE WILL NEVER GIVE UP!!

2018-09-08 18:06:23

14

12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

STELLA RAYMOND

@JENOVA JACKSON CHASE Thanks

Відповісти

2018-09-17 18:50:04

2

Queen Morgana

I like yr poem

Відповісти

2019-07-07 11:33:17

1

STELLA RAYMOND

@Queen Morgana 😆😆😋😋

Відповісти

2019-12-19 17:06:29

1

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

13930

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10903