The Landscape
. . . . . The green grass. The bright sun. The birds flying. These are all beautiful things We have. God has gifted us these. These add to the beauty of our Earth. This is natural beauty. I want to live amidst these. And make myself pure. But We destroy the natural beauty. Why can't we save it? Come on. Let us keep hand on hand today, Amd walk forward to save our Earth. 🌍🌎🌏 (Photography by me. And again background pic is a factor. An advice: Increase your phone's screen light. 😂 Atleast u can figure out the colour.🌅 😊😊) {Location: Eco park, Kolkata.} ******
2020-04-19 11:34:31
25
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
STELLA RAYMOND
@Black Hole hmm. Try to understand. Ofc. 😊
Відповісти
2020-04-19 11:50:25
Подобається
POET UNKNOWN
Its really beautiful. Your photography is great 😊👍👏
Відповісти
2020-04-19 14:00:20
1
STELLA RAYMOND
@POET UNKNOWN thanks a lot.😀😀
Відповісти
2020-04-20 15:14:25
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3514
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5586