Something new
Every stanza is a new quote, so it's not like a continuous poem. . . . Don't ever loose hope Because When no one stands beside you, You need to do the job alone. Then there will be no use, Crying. That time if you go and plead To your friends, they will not help you. ⬇️ Always remember that no one is will stand by you, If you do not stand by her. ⬇️ Everyone is selfish in this world And will take help from you and Sometimes even use you When they are in need. But they will not turn up to you when you need their help. ⬇️ But there are some or you may say, Very rare/few people who will love you from the core of their heart And will remain your support always in times of need. ⬇️ For most of the people: No one is yours, Unless you are their's. ⬇️ Always try out your hand in something new. Because you never know if that Is going to be your new talent, You discover! .............................................
2020-03-04 06:15:27
37
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
STELLA RAYMOND
@Mysterious thanks. 😍
Відповісти
2020-03-22 16:49:01
Подобається
Sachin Bohra
Wow nice
Відповісти
2020-05-29 09:08:47
Подобається
STELLA RAYMOND
@Sachin Bohra thank you
Відповісти
2020-05-29 09:08:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4617
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12094