"Не свій..."
Хтось бачить світ,а я його не бачу, Хтось б'ється в груди ніби він правий, Хтось бачить жах,і істерично плаче Хтось знавши правду -змовчить мов німий Я бачу страх,в очах своїх і в людських, При виді крові-хтось кидає брата Ми боїмося різних бід насущних, Ми боїмося зустрічі із катом... Ми боїмося шторму в час вечірній, Коли безпомічні пливем на кораблі, І в цей момент всі капітану вірні, Бо тільки він причалить до землі. Люди бояться,що настане "завтра", Яке не може впевненості дати, Хтось прогорить немов у лісі ватра, Втратить роботу й візьметься ридати. Для чого ж жити?Нащо всі ті муки? Для чого плакати,затамувавши біль? Життя прожити повне нудьги й скуки Й посеред "друзів" бути,як не свій?
2018-07-24 21:00:53
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137