про вічне...

Стефанія Судомора

пишу вдома на ліжку, пишу під відкритим небом. і скрізь бачу твою усмІшку, бо так мрію писати,про тебе. живу, щоб писати, пишу для того,щоб жити. не намагайся від мене втікати, не намагайся мене зупинити.

2021-08-31 04:59:57

Інші вірші поета

про важливе люби схоже на розчарування осінь

Інші поети

Лєна

@_Salvatore_

Кикиморенок

@spoiled

Rose P. Silver

@dragonandfish

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

3993

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1736