Куди зникає кохання?
Твоя NATALI
Що відбувається з коханням? Куди воно відходить з часом? Куди зникають обіцяння, Навіки бути, навіки разом ? Насправді не зникає зовсім, Все воно є, тільки бунтує. А бунт витримує не кожний, Лиш той хто, вельми сильний духом, Хто вистоїть і сильнії морози. Тому кохання зовсім не зникає. Кохання має, має свої очі. Воно, як ніжне пеленання, Полонить душу, завертає очі. І все ж кохання-це страждання! Якби це дивно не звучало. Страждає той хто без кохання. І той, хто милить собі очі.
2020-12-24 05:03:19
2
0
Інші вірші поета
Мабуть пора... Не вернути... Твоє ім'я Наш час...
Інші поети
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2780
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2088