Відпустив

Світлана Кареєва

Її треба було тримати, А ти відпустив. За неї треба було боротися, Натомість ти склав зброю і відступив. Тепер дивися, вона пішла. Ти занадто довго спостерігав. Її оборона для тебе була не легка, Та врешті решт, ти її таки зламав. Ти чекав, що на все буде свій час Що вона за тобою піде на край світу, А вона думала що увесь світ -для вас Зітканий із яскравих і міцних ниток. Що ж, ти її назавжди відпустив? і бажання дзвонити, писати не буде? Чи тепер подумки уявляєш її? Це нормально, так вже влаштовані люди. Вона зникла, навіть не обійнявши, Що тепер про це думаєш ти? Гадаєш, що був достатньо відважним? Гадаєш тому їй дозволив піти?

2024-11-04 13:31:52

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1644

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4787