...

Світлана Кареєва

Пробач мене за порожні слова, За нездійснені мрії і плани. Я не знала чого хочу сама, І була в не найкращому стані. Пробач, що багато тобі обіцяла, Що тримала тебе в своїх сильних руках. Пробач, що інколи просто зникала, Літаючи у своїх сумних думках. І ті фрази, ти викинь на вітер, Вони більше не мають ваги... Тепер зламані будемо жити. Та чи дійсно це нам до снаги?! Розірви все, що маєш від мене І спали як чужий непотріб. Нехай горить, хай від вогню буде тепло, Викресли мене із життя - я не проти. Розлюбила тебе, що тут вдієш, Тепер у кожного плани свої. Ти ні про що більше не мрієш, А я залишаюсь з собою на самоті. Пробач, що зламала, розбила і вбила Все те живе, що було у тобі. Між нами прірву з життя утворила, І в ній посіяла зневагу і гнів. Ми з тобою дійшли до краю, То ж заплющ свої очі і відпусти. Не зустрінеш мене, я тобі обіцяю... Нам далі окремо краще іти.

2024-11-11 23:33:15

Інші вірші поета

*** Відпустив Обійми Вона нарешті стала собою

Інші поети

ᴍɪʀᴀʟ.

@mixs

Олексій Савченко

@deniel_kids

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15771

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

3856