Супостат

Світлана Кареєва

Як страшно буває, знаєш? Коли в неволі холоду й пітьми Із твоїх грудей серце виривають ті, що звуть себе людьми... Коли під шкірою вже все холодне, І очі тьмяні більше не живі... Тоді хтось каже - це цілком природно, Що люди мруть на своїй сирій землі І день і ніч змінились непомітно За спиною постав проклятий супостат Забрав життя миттєво і безслідно, А перед цим сказав 《я старший брат》... Він винищив чиюсь усю родину Запив цю справу 'скрепним шмурдяком' Потім сказав, що гарна він людина, Бо бореться за волю під совком. Йому не важко ще раз повторити І прокричати 《ми ж адін народ》 Але вже нікому з ним поруч жити А він кричить стоїть, відкривши рот. Он там його брати лежать вже вбиті А там кремлівська влада розвалилась вщент, І вже нема команди градом крити, Так як командування все розбіглось вже. Тож ось стоїть він сам один у полі, Нема ні звуку, навкруги імла, Перераховує свої останні кулі, Підносить дуло до скроні і стріля. Ось так закінчилось бажання територій, І супостат той впав без звуку після бою, Отримавши поразку на землі чужій, Покінчив врешті решт сам із собою...

2024-11-28 07:45:45

0

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1875

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4695