"Не розуміємо"
Світлана Корнійчук
Маємо те, що маємо... Цінуємо коли втрачаємо! Забуваємо коли хочемо! Бо не хочемо... Бо не хочемо! Не розуміємо не співчуваємо! Один одного втрачаємо... ...... Думки у нас розходяться і на то причини знаходяться! Ми не віримо, не цінуємо, один одного руйнуємо. Все, що строїли руйнуємо, почуття свої ми губимо. І кінець "напевно" близько, адже висновки ясні.... Ми - не пара хочеш вір а хочеш ні!
2021-10-08 17:16:06
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Брама
Приємний вірш. Якщо так можна охарактеризувати. Маленька приміточка... "Все, що будували..." Удачі.
Відповісти
2024-08-29 19:09:07
Подобається
Інші вірші поета
Ти знаєш? "Тривога!" .... Пролітають роки..
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
Валерия
@Valery_123
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4518
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2840