Лети, моя туго
Своїми вогнями і жовтими стрілами Мене будить сонце весни. Останній птах вже змахнув гучно крилами, Покинувши солодкії сни. Вмиває мене ранкова роса, Тендітно і ніжно вмиває. Від вітру розплелася моя коса, В яку мати квіти вплітає. Щасливо лети, моя туго сумна, Розправивши широко крила. Мене відпустить ти легко змогла Й усе те погане за собою  спалила. ~ tata ~
2021-08-16 11:29:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-08-16 12:38:59
Подобається
tata
@Блакитноока мені надзвичайно приємно !
Відповісти
2021-08-16 12:40:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2671
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3131