Лети, моя туго
tata
Своїми вогнями і жовтими стрілами Мене будить сонце весни. Останній птах вже змахнув гучно крилами, Покинувши солодкії сни. Вмиває мене ранкова роса, Тендітно і ніжно вмиває. Від вітру розплелася моя коса, В яку мати квіти вплітає. Щасливо лети, моя туго сумна, Розправивши широко крила. Мене відпустить ти легко змогла Й усе те погане за собою  спалила. ~ tata ~
2021-08-16 11:29:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-08-16 12:38:59
Подобається
tata
@Блакитноока мені надзвичайно приємно !
Відповісти
2021-08-16 12:40:06
Подобається
Інші вірші поета
Знову й знову Моя весна Ліхтар Постать за вікном
Інші поети
安德烈
@aandrew
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1294
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1423