Лети, моя туго
Своїми вогнями і жовтими стрілами Мене будить сонце весни. Останній птах вже змахнув гучно крилами, Покинувши солодкії сни. Вмиває мене ранкова роса, Тендітно і ніжно вмиває. Від вітру розплелася моя коса, В яку мати квіти вплітає. Щасливо лети, моя туго сумна, Розправивши широко крила. Мене відпустить ти легко змогла Й усе те погане за собою  спалила. ~ tata ~
2021-08-16 11:29:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-08-16 12:38:59
Подобається
tata
@Блакитноока мені надзвичайно приємно !
Відповісти
2021-08-16 12:40:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1931
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8752