Лети, моя туго
Своїми вогнями і жовтими стрілами Мене будить сонце весни. Останній птах вже змахнув гучно крилами, Покинувши солодкії сни. Вмиває мене ранкова роса, Тендітно і ніжно вмиває. Від вітру розплелася моя коса, В яку мати квіти вплітає. Щасливо лети, моя туго сумна, Розправивши широко крила. Мене відпустить ти легко змогла Й усе те погане за собою  спалила. ~ tata ~
2021-08-16 11:29:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-08-16 12:38:59
Подобається
tata
@Блакитноока мені надзвичайно приємно !
Відповісти
2021-08-16 12:40:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2725