Надихаюся тобою
tata
Люблю я каву з мигдадем, Ці тихі й затишні кав'ярні, Де вікна тільки вмилися дощем, І твої образи я бачу непримарні. Люблю наш столик у кутку, У вазі білі квіти. Казав, що схожа на одну, Мене зміг запалити. Люблю цей запах шоколадний, Що долинає з кухонь вмить, Заради нього був на все ти ладний. Позаду дядечко вже міцно спить. Солодкий кави аромат, І поряд ти зі мною. Напишу про це сонат. Я надихаюся тобою. ~ tata ~
2021-01-23 23:48:20
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ira Nyshta
А я надихаюся тобою😍😍🥰
Відповісти
2021-01-24 08:57:52
Подобається
Ira Nyshta
@Ira Nyshta і твоїми віршами❤
Відповісти
2021-01-24 08:58:08
1
tata
🥺❤
Відповісти
2021-01-24 09:58:14
1
Інші вірші поета
Разом назавжди Мій головний герой Торкнутись твого серця Чому...
Інші поети
Syram
@Syram
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Haru Goyang
@AppelmoiSenpai
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545