Пробач...
Не покидай мене сьогодні,  Прошу, не залишай вночі саму, У сні без тебе,  я як у безодні, Тону, тону та все тону... Мені шкода, зостанься на хвилину, Хоч знаю, що взаємності уже нема... Можливо,  я знайду її іще краплину, Скажи ж ти, що роблю це не дарма. Благаю, опліч будь зі мною, Прокинься поруч, обіймаючи мене. Ця моя мрія не є такою неземною. Пробач, що покохала так тебе... ~ tata ~
2022-01-27 00:32:23
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2494
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3580