Пробач...

tata

Не покидай мене сьогодні, Прошу, не залишай вночі саму, У сні без тебе, я як у безодні, Тону, тону та все тону... Мені шкода, зостанься на хвилину, Хоч знаю, що взаємності уже нема... Можливо, я знайду її іще краплину, Скажи ж ти, що роблю це не дарма. Благаю, опліч будь зі мною, Прокинься поруч, обіймаючи мене. Ця моя мрія не є такою неземною. Пробач, що покохала так тебе... ~ tata ~

2022-01-27 00:32:23

Інші вірші поета

Чому... Останній танець Струни душі З тобою

Інші поети

Marry Dead

@marry_dead

Тома Ерёмина

@shy_playwriter

Аня

@13AmYa05

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3060

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1758