Там, де закони мовчать
Магія гуділа в повітрі, розриваючи тканину реальності. Судді вже підняли свої жезли, щоб розсекти зв’язок. Відірвати душу від душі. Серце — від серця.
Але саме в цю мить…
Евеліра зробила крок уперед.
— Стривайте.
Вона підняла руки — і в них спалахнуло світло. Не вогонь, не блискавка — тепло. Справжнє. Чисте. Нове.
— Цей світ тримався на балансі страху і покори. Але що, якщо існує інший баланс?
Судді мовчали, але світ завмер. Слухав.
— Ми з ним не руйнуємо — ми творимо. Ми не забрали силу — ми її розбудили. І якщо любов може відкрити магію, яку ви самі сховали… то, може, любов і є справжній ключ до рівноваги?
Її голос лунав тихо — але кожне слово вростало в землю, в небо, у саму суть.
І тоді щось змінилось. Один із суддів опустив жезл.
— Її слова… лунають у нас. Вперше за тисячоліття… ми чуємо не покору, а мудрість.
— Ви двоє — не загроза. Ви початок.
Але саме в цю мить…
Евеліра зробила крок уперед.
— Стривайте.
Вона підняла руки — і в них спалахнуло світло. Не вогонь, не блискавка — тепло. Справжнє. Чисте. Нове.
— Цей світ тримався на балансі страху і покори. Але що, якщо існує інший баланс?
Судді мовчали, але світ завмер. Слухав.
— Ми з ним не руйнуємо — ми творимо. Ми не забрали силу — ми її розбудили. І якщо любов може відкрити магію, яку ви самі сховали… то, може, любов і є справжній ключ до рівноваги?
Її голос лунав тихо — але кожне слово вростало в землю, в небо, у саму суть.
І тоді щось змінилось. Один із суддів опустив жезл.
— Її слова… лунають у нас. Вперше за тисячоліття… ми чуємо не покору, а мудрість.
— Ви двоє — не загроза. Ви початок.
Коментарі