Маєм мрію
Якісь слова пробили дірку І знов кричить на серці совість , Що марну дала я надію Твоїм старанням бути поруч . Ми всі напевне маєм мрію В душі не бути одиноким , Але не завжди як хотілось Виходить вибрати назовсім Спочатку томні есемески , Обійми теплі ніби вата І солодощі на думку різні Забиті натяки із слів кохання . Проходить мить і ви вже звикли Один до одного, як дві краплини І пробиваються нарешті злидні , Що хтось не зовсім вже і милий . Різні думки та інтереси Можливо погляди на дні буденні Та як раніше вже незвичні Розмови вечором наївно щирі . Приходить мить, коли тверезо Почнеш дивитись лиш на сутність Того, хто мильним занавісом Хотів потрапить в твою душу
2023-02-02 00:14:07
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) не знаю як іншим та мені знайомо... ( не взаємне кохання)
Відповісти
2023-02-02 19:50:20
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Сандра Мей зрозуміла , хоча мені доводилось за таким спостерігати не на своєму прикладі ...А в більшій мірі подруг та знайомих ..
Відповісти
2023-02-02 19:51:33
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
дякую друже 🍫🧡
Відповісти
2023-02-04 07:50:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8148
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3705