Маєм мрію
Якісь слова пробили дірку
І знов кричить на серці совість ,
Що марну дала я надію
Твоїм старанням бути поруч .
Ми всі напевне маєм мрію
В душі не бути одиноким ,
Але не завжди як хотілось
Виходить вибрати назовсім
Спочатку томні есемески ,
Обійми теплі ніби вата
І солодощі на думку різні
Забиті натяки із слів кохання .
Проходить мить і ви вже звикли
Один до одного, як дві краплини
І пробиваються нарешті злидні ,
Що хтось не зовсім вже і милий .
Різні думки та інтереси
Можливо погляди на дні буденні
Та як раніше вже незвичні
Розмови вечором наївно щирі .
Приходить мить, коли тверезо
Почнеш дивитись лиш на сутність
Того, хто мильним занавісом
Хотів потрапить в твою душу
2023-02-02 00:14:07
6
5