Дощ змиє
Чому я думаю про тебе І на душі росте провалля Дощ змиє сум з переживанням , Бо більше вже нема зізнання Тепер мені вже не потрібні Букети квітів без любові Мені не треба слів утіхи , Що буду я комусь в нагоді Лиш з часом більше розумію , Що можу жити без турботи І можу дню сама радіти При цьому не втрачаючи свободи . Як опинилось так буває, Що все буває не взаємно Та почуття слідами стали , Які нагадують про смертність.
2025-02-14 18:21:51
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олексій Коваль
Дуже гарно вийшло!!😭 Неймовірно!!🥰🤗
Відповісти
2025-02-17 20:35:11
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4689
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2361