Дощ змиє

Чому я думаю про тебе І на душі росте провалля Дощ змиє сум з переживанням , Бо більше вже нема зізнання Тепер мені вже не потрібні Букети квітів без любові Мені не треба слів утіхи , Що буду я комусь в нагоді Лиш з часом більше розумію , Що можу жити без турботи І можу дню сама радіти При цьому не втрачаючи свободи . Як опинилось так буває, Що все буває не взаємно Та почуття слідами стали , Які нагадують про смертність.

2025-02-14 18:21:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олексій Коваль

Дуже гарно вийшло!!😭 Неймовірно!!🥰🤗

Відповісти

2025-02-17 20:35:11

Інші вірші поета

Повість Хмурий квітень "Ты заслуживаешь лучше " На згадку

Інші поети

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Леонид Коляда

@im_space

Story Scribe

@StoryScribe

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2585

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3143