Дощ змиє

Чому я думаю про тебе І на душі росте провалля Дощ змиє сум з переживанням , Бо більше вже нема зізнання Тепер мені вже не потрібні Букети квітів без любові Мені не треба слів утіхи , Що буду я комусь в нагоді Лиш з часом більше розумію , Що можу жити без турботи І можу дню сама радіти При цьому не втрачаючи свободи . Як опинилось так буває, Що все буває не взаємно Та почуття слідами стали , Які нагадують про смертність.

2025-02-14 18:21:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олексій Коваль

Дуже гарно вийшло!!😭 Неймовірно!!🥰🤗

Відповісти

2025-02-17 20:35:11

Інші вірші поета

Сподівання затиші Темнота теней ночи ... Хаус війни Одні думки лиш про мить

Інші поети

_bondar.y_

@_BYM_

Adaira

@adaira

Sweet_ k452

@sweet_452

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2055

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2466