На згадку
Залиш лиш подих, як на згадку Про ті часи , які щасливі Моя душа давно пропаща І на очах стікає злива . Можливо легко відпускати , Але без лишніх слів докори , Бо знаєш я давно пропала Там де немає більше болі Не варті тлінні дні недуги І настрій більше не хвилює Мої вагання зовсім хмурі , Як намагання стати другом Хіба важливі виправдання Тоді коли ніхто тебе не чує І цінності вже безталанні Покрились ніби крихким брудом .
2023-02-07 00:01:46
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😍❤️Чарівно🌹
Відповісти
2023-02-07 06:56:36
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Сандра Мей 🌹🔥🧡🍫
Відповісти
2023-02-07 10:05:22
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3706
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1590