На згадку

Залиш лиш подих, як на згадку Про ті часи , які щасливі Моя душа давно пропаща І на очах стікає злива . Можливо легко відпускати , Але без лишніх слів докори , Бо знаєш я давно пропала Там де немає більше болі Не варті тлінні дні недуги І настрій більше не хвилює Мої вагання зовсім хмурі , Як намагання стати другом Хіба важливі виправдання Тоді коли ніхто тебе не чує І цінності вже безталанні Покрились ніби крихким брудом .

2023-02-07 00:01:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

😍❤️Чарівно🌹

Відповісти

2023-02-07 06:56:36

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей 🌹🔥🧡🍫

Відповісти

2023-02-07 10:05:22

Інші вірші поета

Звір Нестримна Нічне місто Ти знаєш, що я любила...

Інші поети

_darishka_

@_darishka_

Akira Yamanoka

@sasha_karabash

Shirudi NR

@shirudi17

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2609

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2201