Почуття зайві
Холод знову мій порадник Моє серце вже не ранить То тепло, що стало зайвим Я навчилась відпускати Був той час ,що не забути Ми давно вже різні люди Так бездонно кораблями Розійшлись без слів печалі Слабкість бути комусь другом Чи любити просто слухом , Що натомість це кохання ? В кожного своє поняття. Але ми натомість плута Його там де просто зручно Та комфорт, що нам потрібний , Беремо як нам повинність То давайте лиш признаєм Рідкість стала щирість млява І без лишньої моралі Почуття давно вже стали зайві .
2025-03-02 20:19:51
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2314
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3251