Подумки
Чому ж ти моє серце не стихаєш І подумки руйнуєш сталі лід Я так боялась знову закохатись Тепер вночі не маю більше сліз Ти подумки хоча я не просила І як й чому тобі вдалось , Можливо в цьому якась сила Лиш відстань побудує наш порок Не бачачи як виглядаєш , Мені достатньо поки слів І карі очі, що палають Хоча в них море болю сліз Ти десь далеко ніби поруч І твій привітний погляд слід , Мені нагадує про ночі Коли із неба падав сніг .
2024-11-25 00:45:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1792
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16125