Хтось тобі поміг ...

В очах вирує страх Палає стрімко гнів , І хочеться зірватись Після страшенних слів , Коли в душі лавина Немає більше сил На гіркі сподівання , Щоб" хтось тобі поміг " Не вихід лиш мовчати І знов терпіти біль Всередині кричати , Щоб "хтось тобі поміг " Повільно хочеться зламатись Відтяти міцний хрест , Тягар в собі спустити Руками прямо вниз , Переступити стіни , Піти через свої " гріхи " Нарешті перестати , Дивитись на чужі думки .

2022-12-02 14:28:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Олексій Коваль

Аж сльози називаються,

Відповісти

2024-08-11 18:20:16

Олексій Коваль

Бо в деяких моментах. схожий на себе

Відповісти

2024-08-11 18:20:38

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую, не думала що хтось його ще прочитає ) рада що тебе він тронув 💓

Відповісти

2024-09-10 22:56:49

Інші вірші поета

" Сладкий сон " " Вздох неба " Чуточку внимательней Подарок судьбы ранее

Інші поети

Jojo Harl

@JojoHarl

Safie_

@Safie_

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2229

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2123