Хтось тобі поміг ...
В очах вирує страх Палає стрімко гнів , І хочеться зірватись Після страшенних слів , Коли в душі лавина Немає більше сил На гіркі сподівання , Щоб" хтось тобі поміг " Не вихід лиш мовчати І знов терпіти біль Всередині кричати , Щоб "хтось тобі поміг " Повільно хочеться зламатись Відтяти міцний хрест , Тягар в собі спустити Руками прямо вниз , Переступити стіни , Піти через свої " гріхи " Нарешті перестати , Дивитись на чужі думки .
2022-12-02 14:28:57
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олексій Коваль
Аж сльози називаються,
Відповісти
2024-08-11 18:20:16
1
Олексій Коваль
Бо в деяких моментах. схожий на себе
Відповісти
2024-08-11 18:20:38
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Олексій Коваль дякую, не думала що хтось його ще прочитає ) рада що тебе він тронув 💓
Відповісти
2024-09-10 22:56:49
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2013
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4899