Листи до захисників
12.10 Привіт мій герою , Я чекаю на зустріч з тобою І вірю, що з фронту вернешся Цілим та для нас обережним , Щоб батьки твої гірко сльози не лили Ти нам фото шлеш та світлини І як маєш вільну годину , Все говориш ,що ніяк не загинеш . 13:10 Милий мій та вірний коханий , Як тебе ми всі довго чекаєм Та коли ж я побачу твій погляд Я ж хвилююсь, як ти там в окопах ? А твої як поблизу побраття , Чи живі та здорові без втрат то? А поспати маєш можливість Та харчів вистачає тобі кожну днину ж, 14:10 Ну зі святом мій ти рідненький, Нехай буде воля безмежна , І скоріше б тебе дочекатись, Щоб міцніше до серця обняти ж. А поки, одне пам'ятай лиш , Що ми вдячні за все ,що ми маєм Мирне небо, яке нам даруєш, І дітей , які матимуть найкраще майбутнє ж. P s : 🇺🇦 Всіх з 14 жовтня Захисники та Захисниці України. Та скорішої нам перемоги , щоб дочекатись стійко всіх вас дома цілими та неушкодженими . Слава Україні 💙💛 https://www.instagram.com/reel/Cj_oiR3PEe5/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
2022-10-14 18:53:36
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деміра Рейн дякую , рада що тобі сподобався 🧡🥰
Відповісти
2022-10-14 19:01:28
Подобається
Сандра Мей
Чудовий вірш💛💙😍😍😍
Відповісти
2022-10-25 17:28:02
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Сандра Мей приємно чути ❤️ дякую 💙
Відповісти
2022-10-25 19:58:16
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539