Повість
Багато хочеться сказати та не найдеться слів писати Ти думаєш, що знаєш це життя власноруч Але як в книжці розумієш , що сюжет не поруч Продовження триває вічність, А ти як той читач чекаєш з нетерпінням дійсність Аналізуєш , все часом думаєш про стислість Придумаєш ,що може далі статись Буває все немає сенсу , але уява робить певність ... Герої теж приходять так й уходять Хтось більше нам подобається , А хтось нам просто не підходить Зігравши свою роль з них кожний залишає досвід . Єдиний автор може нам розповідати повість Про всі моральні цінності та ідеали, норми, Які ми так шукаємо наразі в собі В суспільстві де стандарти стали Буденністю без проявів емоцій .
2025-03-08 15:18:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2557
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3549