Повість

Багато хочеться сказати та не найдеться слів писати Ти думаєш, що знаєш це життя власноруч Але як в книжці розумієш , що сюжет не поруч Продовження триває вічність, А ти як той читач чекаєш з нетерпінням дійсність Аналізуєш , все часом думаєш про стислість Придумаєш ,що може далі статись Буває все немає сенсу , але уява робить певність ... Герої теж приходять так й уходять Хтось більше нам подобається , А хтось нам просто не підходить Зігравши свою роль з них кожний залишає досвід . Єдиний автор може нам розповідати повість Про всі моральні цінності та ідеали, норми, Які ми так шукаємо наразі в собі В суспільстві де стандарти стали Буденністю без проявів емоцій .

2025-03-08 15:18:56

Інші вірші поета

Важко зрозуміти Дощ змиє Почуття зайві Подарок судьбы ранее

Інші поети

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Daembae 댐배

@daembae

Vorozhka

@Vorozhka

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5457

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2041