Свет постепенно теряем...

Мне было грустно ,когда солнце ушло Мир укрылся темнотой красных тучек, Почему я спросила ему так легко Уходить словно последний дней лучик Уносить свет робко с собой Из рассветом снова на землю Разве можно забирать без следов Большинства мира надежду Чудесами покроется тьма , Что с заходом все окунула Не оставив нечего прежде так, Как было с ушедшего утра. Час летит словно скорости миг Хоть мы этого совсем не замечаем Даём просто ему мчатся в рысь Наблюдая, как свет постепенно теряем ...

2020-06-26 08:42:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

спасибі :)

Відповісти

2020-06-26 09:09:04

Подобається

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

ой да як є )🙈

Відповісти

2020-06-26 09:10:49

Подобається

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

ахах еволюція знаєш це страшна сила )🤭

Відповісти

2020-06-26 09:11:55

Подобається

Інші вірші поета

Теплота дружбы ... Закат декабря Час ціною втрати Волі сила

Інші поети

Dilekata

@DiLeKata

Олексій Савченко

@deniel_kids

Надія Пристайко

@pristayko

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2315

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2171