Теплота дружбы ...
Самолётик в никуда Улетел из моего окна , Забирая с собой дни От пришедшей вдруг тоски Белым вихрем в облака Устремлён был путь его тогда , Но бумажно- лёгкие ... Крылья подвели его совсем Над землёй далёко не унесли , Приземлели на соседние сады Во цветочных кругах грёз, Где котята смотрят дождь Будет весело ему теперь , Про полёт забудет впредь И мечта про море звёзд Лишь останется на каплях неба слёз , Но друзья под местный круг , Не дадут грустить ему весною вдруг , Будут тихо обнимать ... Ночью теплотою меха согревать И для счастья одного Он поймет ,что не нужно нечего , Лишь бы мягкие друзья Были с ним порой всегда ...
2020-03-28 09:58:19
48
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Эрика 😉🧡☀️))))
Відповісти
2020-03-28 10:20:39
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
пасибки роднуль ,а от тебя слышать приятно ))))💕🧡
Відповісти
2020-03-28 10:53:36
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
хех кто бы сомневался 😁👌)
Відповісти
2020-04-01 13:23:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2680
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4753