Звір

Мої страхи - темні ліси , Де жив той звір повік без крил Мені доводилось його тягти, В собі як хрест без теплоти Він в глибині ночей росте, Моїх частин надій живе І кожний раз не знає літ Скільки шматків рвать на політ Весь втомлений безликий тил Не описать словами крик Всі почуття кровавих сліз Тримає знову як політ . Чи випустити , повезе ? Йому знайдеться хто прийме, Всі гористі в очах сповна Лиш ярість втомлює жива. P.s: << Stary Night ~ Jordan Critz 🎧🖤>>

2023-02-05 11:44:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей 🌹😏🔥

Відповісти

2023-02-06 14:05:38

Андрій Лаврик

Чудова поезія!

Відповісти

2023-02-06 14:34:00

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Андрій Лаврик дякую 😉🧡

Відповісти

2023-02-06 14:37:05

Подобається

Інші вірші поета

Теплота дружбы ... З тобою ... Повість Сподівання затиші

Інші поети

Zeen

@Blue_Bliss

Рая Лебідь

@LebidRaya

Ghost Know

@Ghost_Know

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

4092

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4425