Звір

Мої страхи - темні ліси , Де жив той звір повік без крил Мені доводилось його тягти, В собі як хрест без теплоти Він в глибині ночей росте, Моїх частин надій живе І кожний раз не знає літ Скільки шматків рвать на політ Весь втомлений безликий тил Не описать словами крик Всі почуття кровавих сліз Тримає знову як політ . Чи випустити , повезе ? Йому знайдеться хто прийме, Всі гористі в очах сповна Лиш ярість втомлює жива. P.s: << Stary Night ~ Jordan Critz 🎧🖤>>

2023-02-05 11:44:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей 🌹😏🔥

Відповісти

2023-02-06 14:05:38

Андрій Лаврик

Чудова поезія!

Відповісти

2023-02-06 14:34:00

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Андрій Лаврик дякую 😉🧡

Відповісти

2023-02-06 14:37:05

Подобається

Інші вірші поета

Пора нахлынувших надежд Неловкость в улыбке рассвета Просто полюбить себе "Письмо ушедших дней"

Інші поети

Siriin

@Siriin

Катя Нестреляй

@Katya_Nest

Airad

@dassha

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2798

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2072