ТЫ (Фрагмент#3)
В голове застреваешь ты снова; Твои кудри, глаза в небеса, Эх, те мысли, как русский и мова, Хоть близки, но рознит их коса... Выйти ль в поле? Увидеть там росы, Побежать по траве-мураве, Вольно мне, мне легко - ноги босы... А потом прилечь тихо к земле И послушать ее, И услышать. И дышать, и дышать, и дышать... Распевал соловей песню гарно, И лежать бы так мне, не вставать... Мне по пояс земле поклониться, Словно хочется жить много лет; С каждым днем мне тебя забывать... И душе вечно так веселиться, С каждым днем, Все опять и опять...
2021-04-18 15:27:11
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Томас Глинвайн
Наверное)
Відповісти
2021-04-18 17:37:15
Подобається
Томас Глинвайн
Спасибо, как есть)
Відповісти
2021-04-18 17:40:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790