Дух фотки
Не знаєш імені, прізвища і по батькові? Не знаєш дати народження? Тембру голосу? У цього вельми красивого барабанщика На фотці матері з давніх альбомів осені? Це нормально. Лиш дух переданий фоткою має значення, Бо так пронизує ріками, чуєш?!... Ріками! І так вгризається з погляду вельми гарного, Де очі кольору озера, лісу відблиски! Раніше він упивався у спалах камери. Наразі в кожного першого, ніби літери… Дух – не параграфи з описом біографії. Нудні. Затягнуті. І нецікаві підлітку. На фотці… – слухаєш, рідна? – побачиш грацію, Що духом й фарбами так чудернацько вилита. А інше зайве для кожного з нас – любителя Чогось прекрасного, рідного серцю, подруго, Як ось, наприклад, фортуна всіх особистостей, Бо дух розкаже, ой, більше-не-більше – з гордістю.
2021-09-16 14:31:50
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
чуттєво-пронизливо-проникає у душу і охоплює атмосферними враженнями
Відповісти
2021-09-16 20:33:24
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Oleg Kotenko вельми дякую, Котяро :)
Відповісти
2021-09-17 14:57:01
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4233
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5021