Невідправлений меседж
Ще устигнеш натиснути клавішу «відправити» І промовити меседжем зовсінько небажане, Непотрібне, далеке від істини, ось бачиш ти? Краще видихни злобу із себе – вийде сажею. Вір! Пустелею вкрите – емоціями писане, Все даремне, якщо прочитати по-спокійному – легко, не поспішаючи поглядом із тиграми – І подумати: «Чом розізлилася потішно, ну?!» Ось тоді зрозумієш, малесенька, у мозкові Того підлітка ярого, стомленого повністю, Про важливе й безцінне в дарункові цім прозовім: «Ми народжені неідеальними. Так, з гордістю». *** 13.10.2021
2021-10-14 08:25:40
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Интересно ☺️
Відповісти
2021-10-14 09:30:38
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Відповісти
2021-10-14 15:23:24
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2346
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3061