Невідправлений меседж
Ще устигнеш натиснути клавішу «відправити» І промовити меседжем зовсінько небажане, Непотрібне, далеке від істини, ось бачиш ти? Краще видихни злобу із себе – вийде сажею. Вір! Пустелею вкрите – емоціями писане, Все даремне, якщо прочитати по-спокійному – легко, не поспішаючи поглядом із тиграми – І подумати: «Чом розізлилася потішно, ну?!» Ось тоді зрозумієш, малесенька, у мозкові Того підлітка ярого, стомленого повністю, Про важливе й безцінне в дарункові цім прозовім: «Ми народжені неідеальними. Так, з гордістю». *** 13.10.2021
2021-10-14 08:25:40
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Интересно ☺️
Відповісти
2021-10-14 09:30:38
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Відповісти
2021-10-14 15:23:24
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5061
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5251