Як зрадять — борися
(18+)
Як зрадять — не втрать частину себе. Борися і бийся. В стомі також. За кожен ковток жаданий; помреш, Як будеш шукати втечу, атож... Борися, як серце схопить інфаркт І тіло огорне біль, як вогонь. Бо в тиші зниза електроудар. Борися! Борись! Не здайся в полон! Бо зрадники, знаєш, тáкож помруть І світу лишать порожнє ніщо Чи скорше у спадок — звичний нам бруд, Яким харчувались свині хіба-що. Борися й тоді, як гука алкоголь, І ніби дарує щастя тобі. Насправді, то зрадник з інших долонь Підсунув отруту, щоб одурів. Зненавидів світ й самотньо помер... Друзяко, послухай, чарку відсунь, На людство не варто злитись тепер, Тим більше не всі із кров'ю, як в сук. Ти просто борися — смійся з життя, Добро не ховай від кожного так, Не всі, що приходять — зносять сміття, Насправді є люди вірні й не так. А зрадник всього лиш досвід гіркий, Навчишся із часом бачити все. Бо поки зелений і молодий, Як зрадять — то біль всю душу сосе.
Як зрадять — не втрать частину себе. Борися і бийся. В стомі також. За кожен ковток жаданий; помреш, Як будеш шукати втечу, атож... Борися, як серце схопить інфаркт І тіло огорне біль, як вогонь. Бо в тиші зниза електроудар. Борися! Борись! Не здайся в полон! Бо зрадники, знаєш, тáкож помруть І світу лишать порожнє ніщо Чи скорше у спадок — звичний нам бруд, Яким харчувались свині хіба-що. Борися й тоді, як гука алкоголь, І ніби дарує щастя тобі. Насправді, то зрадник з інших долонь Підсунув отруту, щоб одурів. Зненавидів світ й самотньо помер... Друзяко, послухай, чарку відсунь, На людство не варто злитись тепер, Тим більше не всі із кров'ю, як в сук. Ти просто борися — смійся з життя, Добро не ховай від кожного так, Не всі, що приходять — зносять сміття, Насправді є люди вірні й не так. А зрадник всього лиш досвід гіркий, Навчишся із часом бачити все. Бо поки зелений і молодий, Як зрадять — то біль всю душу сосе.
2021-08-06 19:26:52
19
11