Як зрадять — борися
(18+)
Як зрадять — не втрать частину себе. Борися і бийся. В стомі також. За кожен ковток жаданий; помреш, Як будеш шукати втечу, атож... Борися, як серце схопить інфаркт І тіло огорне біль, як вогонь. Бо в тиші зниза електроудар. Борися! Борись! Не здайся в полон! Бо зрадники, знаєш, тáкож помруть І світу лишать порожнє ніщо Чи скорше у спадок — звичний нам бруд, Яким харчувались свині хіба-що. Борися й тоді, як гука алкоголь, І ніби дарує щастя тобі. Насправді, то зрадник з інших долонь Підсунув отруту, щоб одурів. Зненавидів світ й самотньо помер... Друзяко, послухай, чарку відсунь, На людство не варто злитись тепер, Тим більше не всі із кров'ю, як в сук. Ти просто борися — смійся з життя, Добро не ховай від кожного так, Не всі, що приходять — зносять сміття, Насправді є люди вірні й не так. А зрадник всього лиш досвід гіркий, Навчишся із часом бачити все. Бо поки зелений і молодий, Як зрадять — то біль всю душу сосе.
2021-08-06 19:26:52
19
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Oleg Kotenko
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN коли так - то моя участь іллюзорна - як і більшості (повторюсь 3 (й більш :) чесно - дурні :)) мені написала 1 людина :)) Кіт дурні не нявкатиме
Відповісти
2021-08-07 03:58:20
1
Aлина Антонова
Файний вірш!
Відповісти
2021-08-09 12:19:05
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Відповісти
2021-08-09 12:26:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4701
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3109