Вовчі очі
Тихий шелест збуджує дедалі Вовчі очі, місяцем п'янкі, Що блукають стомлено в печалі, Що блукають в спогаді терпкім, Де її прекрасні рученята В ліжку теплім, ніби бісенята Грають з шерстю, хуткі та легкі. Де її цілительська урóда Знову змусить канути до ніг... І злякає дівчину порода, Що раптово знищить оберіг, Те, що серце ніжно захищає Цю свободу рідну, за звичаєм, І втече красуня за поріг... Та із часом гірка порожнеча Нишком прийде в тиху самоту, Змусить душу згадувать про втечу І кричати змучено в пустý... В темінь ночі, в спогаді про стрáхи, І чогось приємного до жаху. Це так тяжко жити в німоту. І йому нелегко довелося... Все життя пригадувать її: Дивний погляд, довгеє волосся... Й не відчути більше на плечі, Як вона торкається до шерсті. І шкода, що в пам'яті нестерті, Ті моменти, що живуть вночі. Бо не чути більше між степами Ані кроків сповнених життям, Ані співу, щебету з птахами, Бо злякалось зніжене дитя... Що любов перевертня гаряча, І в пітьмі оглóхла та незряча, Не відпустить в інші почуття! І тепер він чує в колисковій, Як вона приємна й неструнка Тихо прийде, сповнена любові, Й буде гладить ніжністю п'янка. Так шкода вмирати опівночі Й не побачить більше добрі очі, В неї ж там захована душа...
2021-07-31 13:00:03
29
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Котона Сатанович
чого ж під таким гарним віршем і жодного коменту) виправляю ситуацію)
Відповісти
2021-08-10 21:17:43
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Котона Сатанович бггг :) тому що є значно кращі вірші
Відповісти
2021-08-10 21:19:16
Подобається
Котона Сатанович
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN а мені подобається)
Відповісти
2021-08-10 21:19:57
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3197
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10904