Вовчі очі

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

Тихий шелест збуджує дедалі Вовчі очі, місяцем п'янкі, Що блукають стомлено в печалі, Що блукають в спогаді терпкім, Де її прекрасні рученята В ліжку теплім, ніби бісенята Грають з шерстю, хуткі та легкі. Де її цілительська урóда Знову змусить канути до ніг... І злякає дівчину порода, Що раптово знищить оберіг, Те, що серце ніжно захищає Цю свободу рідну, за звичаєм, І втече красуня за поріг... Та із часом гірка порожнеча Нишком прийде в тиху самоту, Змусить душу згадувать про втечу І кричати змучено в пустý... В темінь ночі, в спогаді про стрáхи, І чогось приємного до жаху. Це так тяжко жити в німоту. І йому нелегко довелося... Все життя пригадувать її: Дивний погляд, довгеє волосся... Й не відчути більше на плечі, Як вона торкається до шерсті. І шкода, що в пам'яті нестерті, Ті моменти, що живуть вночі. Бо не чути більше між степами Ані кроків сповнених життям, Ані співу, щебету з птахами, Бо злякалось зніжене дитя... Що любов перевертня гаряча, І в пітьмі оглóхла та незряча, Не відпустить в інші почуття! І тепер він чує в колисковій, Як вона приємна й неструнка Тихо прийде, сповнена любові, Й буде гладить ніжністю п'янка. Так шкода вмирати опівночі Й не побачить більше добрі очі, В неї ж там захована душа...

2021-07-31 13:00:03

29

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Котона Сатанович

чого ж під таким гарним віршем і жодного коменту) виправляю ситуацію)

Відповісти

2021-08-10 21:17:43

1

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

@Котона Сатанович бггг :) тому що є значно кращі вірші

Відповісти

2021-08-10 21:19:16

Подобається

Котона Сатанович

@Фαйղα Եօթթí #AР #FN а мені подобається)

Відповісти

2021-08-10 21:19:57

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3181

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1909