Бувало й таке
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Спав на дачі Мав при сóбі дві катани Майже не загравав з квітами Майже не звертав на них уваги То хто ж я?
2023-04-27 14:59:47
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Відповідь на питання: щаслива людина...
Відповісти
2023-04-27 19:25:10
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Лео Лея від квітів нічого не залишилось, катани були використані для поетичного сепукку😈
Відповісти
2023-04-27 19:42:15
1
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ото феєрверк був)
Відповісти
2023-04-27 19:47:14
1
Інші вірші поета
Найпатріотичніший анафоризм Без назви ("Розтане небо – от побачиш...") Про філософію мислення Картавий світ!..
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1811
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1583