Знищення
(18+)
Не знаю, що вже й сказати. Неначе забрали щось. Забуті слова Магатми, Що сприйняли, наче ґрати, Розбиті ущент - і ось У людях бажання помсти, У людях спустошених нами. Збірник правил, важкий і товстий, Може, знову запросить в гості: Побазікать з домашнім тираном. Море куль, щоб вже точно - в одного, Катафалк у броні стріляє. Ти не встигнув сказати й слова - Газ колихає вже неживого. Подивіться, якими ми стали?! Про мораль не кажу нічого: Хай суддя все розказує їм, Крадіям зовсім чужого, ОПГ, що працює в соло, Що потім ходять із тим, Що нам належить за правом. Плаче жінка: позбавлений кари Цей домашній, жахливий кат. На папері його не існує, Але вдома під ним лежать Всі, хто слабший, кого він любить. Запишіть в голові своїй: Ми самі створили злочинців. Насильник, вбивця, крадій - Дуже добре ми знаєм лиця Тих, хто жити нам заважає. Але навіть ніхто не знає, Чи є ось цей пан удома Тим, хто поза законом? Вірш написаний 5 грудня 2021 р. на честь всеукраїнської акції "16 днів проти насилля"
2022-01-14 19:26:57
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Феникс ничего страшного) спасибо)
Відповісти
2022-01-14 20:16:54
1
Fénix
Доречні та важливі соціальні рядки Натхнення Вам!
Відповісти
2022-01-30 13:07:32
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Fénix дякую)
Відповісти
2022-01-30 13:07:55
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1676
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2756