Ідеалістичне ("...Бо хтось не знає наміри людей...")
...Бо хтось не знає наміри людей, А хтось тихенько хоче щось украсти. В таких мільярд шедеврів та ідей, І кожна – особистісна прикраса. А хтось свою не хоче мати думку, І він живе собі, неначе стіл без кришки. Проблем немає – прапор їм у руки! Країна згниє з ними тишком-нишком. Хай хто там як, а я – за принциповість, За вартість думки і переконань, За честь, рішучість, пам'ятність і совість, Залізо непорушних побажань.
2023-05-23 19:53:11
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Я б сказала "реалістичне"
Відповісти
2023-05-25 16:12:16
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф ну можливо
Відповісти
2023-05-25 19:19:00
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1360
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1849