Ідеалістичне ("...Бо хтось не знає наміри людей...")
...Бо хтось не знає наміри людей, А хтось тихенько хоче щось украсти. В таких мільярд шедеврів та ідей, І кожна – особистісна прикраса. А хтось свою не хоче мати думку, І він живе собі, неначе стіл без кришки. Проблем немає – прапор їм у руки! Країна згниє з ними тишком-нишком. Хай хто там як, а я – за принциповість, За вартість думки і переконань, За честь, рішучість, пам'ятність і совість, Залізо непорушних побажань.
2023-05-23 19:53:11
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Я б сказала "реалістичне"
Відповісти
2023-05-25 16:12:16
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф ну можливо
Відповісти
2023-05-25 19:19:00
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064