Пісенька про базу (уривок із реп-рок-опери "Мамка Му")
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
[Приспів]: Я базую, я базую, Маю все – і не кайфую! Я базую, я базую, Я базую, я базую! [Куплет 1]: Мефедрон мені не треба – Краще над Москвою Дайте скибу того неба, Чорного від бою! [Приспів 2x] [Куплет 2]: Братик в мене запитав: "Чий же ж буде Крим?" Я йому: "Ти що, їблан? Він лиш наш! Ти пив?" [Приспів] [Гітарне соло, вокаліст розмовляє з гітаристом, поки він їб*шить] [Аутро] Ві ар ван сьорті ейт!¹ Усім х*йового настрою, ця пісня мала усіх за*бати! ¹посилання на пісню Misfits "We Are 138"
2023-08-08 20:14:50
4
0
Інші вірші поета
Неоїзм (цикл "СМ") В космічному просторі зіронька сяє... Імпресіонізм (верлібр) Не кажіть мені про
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4692
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3080