Вічне життя (кубики)
(18+)
Щ ч у ж а к о к я о и . о л і м у з ' т , П ... т а м о М а н о м е р ш р ? к е з о в с і м з я е в і ч н е ж и т т З і н ш о г о б о к е в м и р а т и , у н в а т и з а г и а , с у . . . ь л е б т м а т і м і и к ь л і у н ь т и ч в а к и з Д л я н а ш и х р і д н и х , б о в о н и н е в і р я т ь у б е з с м е р т я . Л и ш р о б л я т ь в и г л я д . Ц е д и в н о . Ч к с у ш ь н и р л е а р я т т . а н а ь к к и , р і Т й ю м т р р в о а б р т і и и у и а ч н а е и з . з т р ю і а ч б с ч О м о о т з р а а к а к – . з ь х е т з р к у ц . В е Ч с О у О а ИиТе, н І і Н н Г вЖ тТмЯ А л ь п г і ф о ю п ґ п о є р п г ї с і у є . Г т є.
2022-11-25 08:26:36
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ А ще постьобатись над собою так, що інші просто бояться попасти під цей вогонь, бо :"Якщо він сам над собою так, то як же ж тоді може над іншими? Краще не чіпати..." Я вгадала? 😏
Відповісти
2022-11-25 19:56:04
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Лео Лея о, тааак)
Відповісти
2022-11-25 20:33:06
1
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ну, що ж. Вітаю, друже-брате 🤝 Ви такий не один😉 приємно зустріти "рідну душу"🤗
Відповісти
2022-11-25 20:34:57
1
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1062
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9470