Чи ти кохаєш так мене пресильно...?

uliavistan

Чи ти кохаєш так мене пресильно, Що ладен на довільні муки йти? Чи понесеш на крилах так барвильно, Запалюючи ті яскраві кольори? Чи полетиш на темну сквернь за мене, Чи залатаєш плями жовті ці? Якщо ж тобі так добре є без мене, То чом ще не погаснули свічки? Вразливо ти кохаєш,чи затьменно Проштовхуєш печаль чи радий ти? Якщо погаснули свічки без мене, То як їх запалити навіки?

2020-01-19 18:35:26

Інші вірші поета

Чудова думка Не згорайте ЩАСТЯ Нарід чи чернь?

Інші поети

papa emmanuel

@papa_emmanuel

moon

@martina_calihua99

Shantilly

@Shantilly

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

3984

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1790