Не згорайте
Не варто українцям ще вмирати, І не потрібно дім свій рідний покидати. Не треба сумувати й плакати щоднини Бо ми будуємо міцну країну. Видобуваємо ми нафту і вугілля, А наші руки,то є слава й вміння. Дівчат віночки стеляться лугами, Чорнозем наш вкривається квітками. Та ми згораєм,всі ми разом,українці. Та не по черзі,і не поодинці. Кому ми можем дякувать за це, Питайтесь в себе,бо згорить усе: І воля,й слава,й рученьки-майстрині, Тоді не буде честі в України. А ми ще можемо усе змінити, Тому потрібно вже почать робити. Та розвивати і плекати Україну, І не потрібно зачинають руїну. І це не сон,це добре пам'ятайте, І я Вас прошу,прошу-не згорайте!
2020-01-17 08:47:15
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2223
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5287