Не згорайте
Не варто українцям ще вмирати, І не потрібно дім свій рідний покидати. Не треба сумувати й плакати щоднини Бо ми будуємо міцну країну. Видобуваємо ми нафту і вугілля, А наші руки,то є слава й вміння. Дівчат віночки стеляться лугами, Чорнозем наш вкривається квітками. Та ми згораєм,всі ми разом,українці. Та не по черзі,і не поодинці. Кому ми можем дякувать за це, Питайтесь в себе,бо згорить усе: І воля,й слава,й рученьки-майстрині, Тоді не буде честі в України. А ми ще можемо усе змінити, Тому потрібно вже почать робити. Та розвивати і плекати Україну, І не потрібно зачинають руїну. І це не сон,це добре пам'ятайте, І я Вас прошу,прошу-не згорайте!
2020-01-17 08:47:15
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4384
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3381