Дочекайся...
Уля
Ти цілуєш мої губи. Обіймаєш ніжно плечі Ми з тобою довго будем Проводжати літній вечір Будемо пісень співати Я тремтітиму від щастя А ти будеш посміхатися Й шепотіти: "Дочекайся..."
2020-11-05 18:52:28
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Уля
@Марія Відьма Дергача , дякую
Відповісти
2020-11-05 19:19:37
Подобається
Анжеліка Віштак
Прикрасно
Відповісти
2020-11-12 20:04:38
Подобається
Уля
@Анжеліка Віштак ,🙏
Відповісти
2020-11-12 20:05:30
Подобається
Інші вірші поета
Тихий шелест вітрил душі Темрява віршів 2 #16
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
aadee2
@aadee2
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3336
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1753