Тихий шелест вітрил душі
Я відчуваю тебе, відчуваю,
Я відчуваю тебе, як повітря,
Мені так мало тебе, так мало,
Як крилам голуба мало вітру.
Моє кохання, мов міцність кави,
Так сильно губить сердець биття,
Я так кохаю, я до безтями,
Хотіла б бути навік твоя.
Я так кохаю тебе, кохаю,
Я вже не знаю того життя,
В якому поруч тебе немає,
В якому я лиш одна... Сама.
А я ревную тебе, коханий,
До друзів, вітру і до ночей,
Які без мене ти ледве п'яний,
Провів, не змігши зімкнуть очей.
Сумую, милий, я так сумую,
Як море синє по небесам,
Я слід на тілі своїм цілую,
Який колись залишив ти сам.
Ти чуєш, сонце? Про тебе вірші,
Мої блокноти змалюють всі,
А я у серці своїм залишу,
Той тихий шелест вітрил душі.
2018-05-10 11:33:50
4
0