Moved On Damn Well
(18+)
Once upon a time, you were my obsession. But was moving on a crime? 'Cuz you only ever led to depression. You shattered my heart, boy, isn't that what you wanted? You treated my love like a toy, my heart, you haunted. I could never get back at you, but I guess this is my revenge. Now look at you, boo, Our so-called relationship, you want to mend. Look at me now, the best I've ever been. You think I'm still broken over you? Damn boy, You can just keep wishin' that was true. The time wasted on you, I regret. Kind of wish we never met. But I'm fully done now, won't let you reenter my world anyhow.
2020-05-31 07:19:04
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nafisa J.Bae
eyyyy i hope this poem isn't bout me, bOo -_- XD
Відповісти
2020-06-04 20:55:02
1
user8720
@Nafisa J.Bae lmfaoo nooo its bout someone else hehe ykyk ;)
Відповісти
2020-06-04 21:07:17
Подобається
Nafisa J.Bae
@user8720 XDXDXD yupp
Відповісти
2020-06-08 20:17:45
1
Інші поети
B I
@boredintrovert
Gamila
@mariam_wael_2evw
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2727
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6203