Хлопчик
Вер Веріґо
Хлопчик по селу біжить, Маму він шукає, Що робити, коли ти Нічого не знаєш. Хлопчик босий, бідний він В простій одежині, Його серденько болить, Бо немає сили. Сили бігти і шукать Матінку рідненьку, Хлопчик прагне обійнять Свою добру неньку. Село спить, а він біжить, Мокрі, босі ноги. Місяць на горі блищить Там мешкають Боги. Сів маленький на траву, Матері немає: "Що робити я тону?" Себе обіймає. Ззаду тихо з під кущів Мати підглядає, До маленького біжить, І його гукає. Обійнялися вони, Сіли на травичку, Засинає син малий І згадує звичку. Коли матір цілував, Батька свого слухав, Дума: " Чого я тікав від старого дуба*?" *Дуб - дім хлопчика
2018-02-16 17:58:12
9
0
Інші вірші поета
Рожевий будинок Нас не існує Намалюй Господар
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
사라 엑소
@marco_sara
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2359
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5692