Твої гріхи закрили мені очі
Твої гріхи закрили мені очі, Твої слова загублені в пітьмі, Я хочу відчувати холод ночі І розуміти, що зорі німі. Я хочу чути присмак твоєї крові І знати все про твій нічний кошмар, Я хочу поселитися у домі, Де вальс розсипаний із тисячі примар. Я прагну заспівать з тобою пісню Про страх, красу і жагу до життя, І розказати казку тобі пізню Про Мавчине знедолене буття. У лісі затанцюємо з вербою, З русалками, що вийшли із води Та оповиті сумною журбою, Ми підемо з тобою - я і ти. І казку я закінчу на узліссі, Щоб на траві приспалося тобі Я попрямую в синьому намисті, До тих русалок, що у далені.
2018-05-29 11:39:27
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3252
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2722