Рани заживають
Говорять рани заживають І більш не колять у душі, Та в пам'яті знов оживають Ті спогади, що в далині. Минуле вперто повернулось, Рукою кликає мене, До себе, щоб життя забулось, Печаль, на жаль, не омине. Я у роман себе вкладаю, Свої надії і любов Про біль і страх свої віщаю , Виходять літери з долонь. Мені і страшно, і цікаво, Що далі? І коли кінець? А сторінок мені все мало, Іти не буду навпростець. Говорять рани заживають І я лікую їх сама, Та у роман себе вкладаю, І чую - серце зажива...
2019-03-15 19:18:55
7
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2367
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2666