Рани заживають
Говорять рани заживають І більш не колять у душі, Та в пам'яті знов оживають Ті спогади, що в далині. Минуле вперто повернулось, Рукою кликає мене, До себе, щоб життя забулось, Печаль, на жаль, не омине. Я у роман себе вкладаю, Свої надії і любов Про біль і страх свої віщаю , Виходять літери з долонь. Мені і страшно, і цікаво, Що далі? І коли кінець? А сторінок мені все мало, Іти не буду навпростець. Говорять рани заживають І я лікую їх сама, Та у роман себе вкладаю, І чую - серце зажива...
2019-03-15 19:18:55
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4519
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10146