В полоні квітів...
Вер Веріґо
В полоні квітів я лежала, А ти мене рукой тримав. Я дихання твоє жадала, Мене на руки підіймав. Картини твої надихали, І я бажала бачить їх. І пензлем твоїм малювати, Писати вірші і любить. Можливо, там за небокраєм, Тебе побачу я колись. Разом у хмарах політаєм, Зустрінемося, не журись!
2018-02-18 12:36:28
11
0
Інші вірші поета
Химерна посмішка сяйнула на обличчі... Нас не існує Голос Я цілую тебе вночі
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
ami
@sourami
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10381
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4735