Вільний
Оксана Горобець
Вона не спить коли засинає місто... Коли спиртом лікує рани. Коли він їй давно не сниться. І здається її немає. Коли просить останню зустріч. Знов катуючи свій мобільний. А він в статусі у фейсбуці... Пише зрадливо знову "-вільний.-" Знов сьогодні їй збреше розум... День у день ніби в лабіринті. Вона прийме останню дозу... І минуле розчинить в спирті.
2023-03-05 22:44:32
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Оксана Горобець
Дякую вам
Відповісти
2023-03-06 13:13:54
Подобається
Микола Мотрюк
Чому так..? Чому ми до останку любимо тих, кому ми "попри мешти"..?
Відповісти
2023-03-07 16:59:28
Подобається
Оксана Горобець
@Микола Мотрюк бо кохання породжує все
Відповісти
2023-03-07 17:00:59
1
Інші вірші поета
Відсоток Бо правда й вашого не схоче До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка. Його слова стали і будуть пророчими ... Пальто
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2531
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12236