Вірші
До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка.
Його слова стали і будуть пророчими ...
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
5
2
165
Відсоток
Я витанцьовую тебе сьогодні...
Я вириваю за кожним рухом...
Я одягаюсь не по погоді...
Із войовничим і сильним духом ...
Я вибиваю тебе за тактом...
Руками змішуючи всі коктейлі...
Ти вже не є моїм "-контактом".
Ти просто був в моїй постелі.
Ти став відсотком мого оргазму...
Якщо не ти.. . То буде інший ...
Ти став минулим моїм маразмом...
Але цей факт мене вже тішить.
4
2
182
Вільний
Вона не спить коли засинає місто...
Коли спиртом лікує рани.
Коли він їй давно не сниться.
І здається її немає.
Коли просить останню зустріч.
Знов катуючи свій мобільний.
А він в статусі у фейсбуці...
Пише зрадливо знову "-вільний.-"
Знов сьогодні їй збреше розум...
День у день ніби в лабіринті.
Вона прийме останню дозу...
І минуле розчинить в спирті.
8
5
240
Бо правда й вашого не схоче
Бува... прокинешся ти з ранку.
І бачиш сонце на світанку . ...
Але воно тебе не гріє...
Душа невпинно мліє... мліє...
Бо гул людський наче собачий....
Брехня по світу.... скаче... скаче....
Зірвалось з рота й полетіло...
А де є правда? То є діло?
"-лайно" ми в рота набираєм...
На вулицю, й по всіх жбурляєм
"- Сусід алкаш.... Вона повія...
А та жере і не товстіє...
А та гулящая неначе..
А та покинула і плаче....
А та дітей осиротила...
А та "-кохалась за квартиру"...
В очах клеймо і пересуди...
Ці дикі й невгамовні люди...
Зайдіть в свій дім, шукайте правду...
І дам я вам таку пораду....
Закрийте рот.... Відкрийте очі...
Та правда .... й вашого не схоче.
4
4
226
Пальто
Вона придбає собі -пальто.
Він вийде з дому ще рано в ранці...
В житті він пройде багато "станцій"...
Вона-шукає його тепло...
Вона придбає собі- вино.
І знов в легені запустить "Winston"...
"- Ідіть до біса. Яка там відстань!?... Та й рейсу ніби ще не було"
Вона так житиме років п'ять....
Самотність в вирок, і все з запасом...
Від цього темпу немає спасу....
Хвилини наче б то вже біжать.
Вона не чує вже голосів...
Свідомість стерла його обличчя.
Самотність ніби для неї звичка.
Цей дивний устрій у ній засів.
Вона про нього давно мовчить...
І робить вигляд "-не пам'ятаю..."
Промовить в слухавку "- Я вас знаю?"
Він- знову зникне в останню мить.
Вона- закине старе пальто...
Бокалом білого глушить пам'ять...
Переболить... І давно не ранить.
Але....
Чекає....
Його....
Тепло
7
8
266
